12 грудня 2025 року
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, м. Київ
У стінах Університету Грінченка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція (ХІ Круглий стіл) до Всеукраїнського тижня права і Загальної декларації прав людини, 35-річчя Декларації про державний суверенітет України. Організаторами заходу виступили: ЮК «Астрея» та кафедра публічного права Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка, кафедра теорії та історії права і держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У заході взяли участь понад 130 учасників, з різних ЗВО, наукових установ, органів державної влади та місцевого самоврядування. Зокрема Апарату Верховної Ради України, Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора України, Національної поліції України, Департаменту правового забезпечення Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Центру надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, Національної асоціації адвокатів України, Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Навчально-наукового експертно-криміналістичного інституту Національної академії внутрішніх справ, Навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України Одеського державного університету внутрішніх справ, Навчального-наукового інституту права Державного податкового університету, Юридичного факультету Національного авіаційного університету, Юридичного факультету Академії праці, соціальних відносин і туризму, Міжнародного класичного університету імені Пилипа Орлика, Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, ВНЗ «Київський університет ринкових відносин», Університету сучасних знань, ВСП «Київський торговельно-економічний фаховий коледж ДТЕУ».
Захід традиційно приурочений до Всеукраїнського тижня права і Загальної декларації прав людини, і звісно 35-річчя Декларації про державний суверенітет України. Конференцію відкрив Леонід ЄМЕЦЬ – проректор з науково-методичної роботи, зв’язків з органами державної влади та місцевого самоврядування, доктор юридичних наук. Привітавши усіх присутніх з початком конференції, висловив подяку за запрошення і акцентував увагу на важливості відповідного заходу, особливо коли в Україні вже 12 рік поспіль йде війна, і вся державно-правова система має підлаштуватися під вимоги воєнного стану. Зокрема, Київрада внесла зміни до Міської цільової програми забезпечення готовності до дій за призначенням територіальної підсистеми міста Києва Єдиної державної системи цивільного захисту на 2024-2028 роки. Київська міська рада здійснює підтримку захисників, так у 2024–2025 роках, за 9 місяців 2025 року допомогу за програмою «Підтримка киян – Захисників і Захисниць України» отримали 66 тис. осіб на понад 1 млрд грн, що перевищує показники всього 2024 року (55 тис. осіб, 890 млн грн). Програма включає щомісячні виплати, реабілітацію та компенсації на авто для ветеранів з інвалідністю. У зв'язку з потребою у формуванні та реалізації системної довготривалої державної політики щодо ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, яка б гарантувала гідний та безпечний життєвий рівень, ефективну соціальну підтримку, визнання героїзму та вшанування пам'яті загиблих військових, розроблено та схвалено Стратегію ветеранської політики на період до 2030 року, а також затверджено Операційний план заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року. Заходи спрямовані на адаптування охорони здоров'я до специфічних потреб Захисників та Захисниць України, насамперед, в контексті протезування та психологічної допомоги; фізкультурно-спортивної реабілітації та санаторно-курортного оздоровлення; удосконалення системи надання послуг, зокрема, формування інформаційних систем, ефективного обміну інформації; професійної адаптації, підвищення кваліфікації або опанування нової професії, працевлаштування, відкриття чи розвитку власного бізнесу, тощо.
Ганна ЦИМБАЛ – в.о. декана Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, звернула увагу на останніх змінах які зазнали кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України в умовах воєнного стану. Протягом 2022–2025 рр. до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України були внесені суттєві зміни через воєнний стан. Основні нововведення стосуються посилення відповідальності за коригування вогню, поширення інформації про переміщення ЗСУ, колабораціонізм, збільшення строків затримання до 9 діб без ухвали суду та особливий режим досудового розслідування. Так, наприклад, ще у березні 2022 року КК України було доповнено ст. 111-1 «Колабораційна діяльність», яка встановлює відповідальність за різні форми співпраці з державою-агресором. Максимальний строк покарання – 15 років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 15 років з конфіскацією майна. Закон передбачає можливість довічного позбавлення волі за державну зраду (раніше до 15 років позбавлення волі), а також таке ж покарання за диверсію в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту. За ці дії, відповідно до змін до ст. 86 КК України, особа, винна у їх вчиненні, не підлягає амністії. Внесені зміни та доповнення до ст. 185 «Крадіжка», ст. 186 «Грабіж», ст. 187 «Розбій», ст. 189 «Вимагання», ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК України, якими кваліфіковано дані діяння в умовах воєнного або надзвичайного стану за ч. 4 відповідних статей. У серпні 2024 року була вдосконалена кримінальна відповідальність за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану, зокрема: особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби. До Кримінального процесуального кодексу України, липні 2025 року були внесені зміни щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану. Зокрема, таке розслідування характеризується спрощеною процедурою, зміною підслідності (за місцем проживання родичів, а не зникнення), створенням єдиної інформплатформи та можливістю оперативнішого призначення прокурорів, що забезпечує швидкий доступ до матеріалів провадження та ефективніший розшук. Звісно це не всі зміни, які законодавець протягом останніх чотирьох років війни вніс до чинного кримінального та кримінального процесуального законодавства. Зокрема, у сфері останнього, вони стосуються прискоренням розслідувань, розширенням повноважень прокурорів, збільшенням строків затримання (до 9 діб) без суду, впровадженням дистанційних судових засідань тощо.
Світлана БОБРОВНИК – професор кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор, акцентувала увагу на питанні формуванні якісної правоохоронної системи в умовах дії воєнного стану в Україні, удосконалення якої спрямоване на захист національної безпеки, забезпечення правопорядку та негайне поновлення порушених прав громадян. Основні заходи включають адаптацію законодавства до воєнних умов, розширення повноважень для протидії збройній агресії, ефективне розслідування злочинів та цифровізацію сервісних функцій. Прокуратура України є ключовим інститутом, що забезпечує захист прав і свобод людини, конституційний лад та інтереси держави шляхом процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання публічного обвинувачення в суді та представництва інтересів держави і громадянина. Від професійного рівня працівників органів прокуратури залежить якість правосуддя, втілення в життя принципів верховенства права та справедливості, рівень правопорядку в державі та стан захищеності конституційних прав і свобод громадян. З метою формування якісного кадрового складу органів прокуратури, відповідності її сучасним викликам розбудови правової держави, антикорупційного та європейського вектору розвитку, на початку грудня 2025 року розпочато черговий добір кандидатів на 121 посаду прокурорів окружних прокуратур, який здійснює нова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія прокурорів, членом якої є Світлана Бобровник. Саме через прозорий, конкурентний та професійний відбір забезпечується оновлення кадрового потенціалу органів прокуратури, підвищення довіри суспільства та формування прокуратури європейського зразка. Чергове рішення про добір на 121 посаду є важливим кроком для посилення інституційної спроможності органів прокуратури в умовах воєнного часу та післявоєнного відновлення. Впродовж року Комісією внесено 55 подань про призначення переможців конкурсу прокурорами-стажистами у сфері оборони (добір 2024 року). Крім того внесено подання про призначення прокурорами окружних прокуратур стосовно 162 прокурорів-стажистів (добір 2023 року). У перший рік роботи (30 червня 2025 року) Комісія оголосила та провела черговий добір на 230 посад. Станом на сьогодні затверджено результати кваліфікаційного іспиту та організовано спеціальну перевірку стосовно 230 кандидатів. У відповідності до статті 73 Закону України «Про прокуратуру» Комісія здійснює і інші завдання серед яких є також вирішення питань дисциплінарної відповідальності прокурорів. За період роботи третього складу КДКП було сформовано сталу та послідовну дисциплінарну практику, яка ґрунтується на стандартах доброчесності, неупередженості та верховенства права. Рішення Комісії стали важливими орієнтирами для всієї прокурорської спільноти у питаннях дотримання етичних стандартів і професійної відповідальності.
Зоя ЗАГИНЕЙ-ЗАБОЛОТЕНКО – завідувач відділу кримінальної юстиції та кримінології Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор познайомила аудиторію з особливостями ухвалення вироку в умовах воєнного стану – має певні особливості, спрямовані на забезпечення невідворотності покарання та безпеки учасників процесу. Основні зміни включають можливість проголошення лише резолютивної частини вироку з обов'язковим врученням повного тексту, спрощення процедур за відсутності доступу до ЄРДР та можливість передачі повноважень слідчого судді прокурору. Отже, Законом № 2462-IX, що набув чинності 25 серпня 2022 року, доповнено ст. 615 КПК України новою ч. 15, якою передбачено право суду «після складання та підписання повного тексту вироку обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов’язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення». Процесуальне законодавство України, досить давно, передбачає можливість проголошення лише резолютивної частини судового рішення – як проміжного, так і за результатами розгляду справи по суті. Обов’язкове проголошення одразу повного тексту судового рішення залишається в процесуальному законодавстві лише для вироку в кримінальних справах. Наведені зміни в ст. 615 КПК України, наразі стосуються лише умов воєнного стану. Яка ж користь від цих змін, ну по-перше, економиться час для проголошення повного тексту, а отже заощаджується процесуальний ресурс на розгляд інших справ суддями, участь адвокатів і прокурорів в інших справах; стабілізація в розкладі судових засідань в інших справах; дотримання фундаментальних принципів судочинства – гласності та публічності; у разі, якщо справа повністю чи частково розглядалася в закритому судовому засіданні, не постає питання про підготовку тексту вироку для проголошення з пропуском інформації, яка підлягає захисту, оскільки така інформація, зазвичай міститься в мотивувальній частині вироку. Досвід законопроєктної роботи за період дії воєнного стану показує, що пропозиції та зміни, які вносяться до кримінального процесуального законодавства України, носять несистемний характер та не спрямовані у повній мірі на вирішення існуючих проблем у кримінальних провадженнях. При цьому необхідність здійснювати розслідування фактів порушення законів та звичаїв війни зобов'язує правосуддя України застосовувати на практиці міжнародні стандарти.
Тарас ДІДИЧ – професор кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, професор навів критичний аналіз правотворчої діяльності та її правового забезпечення в умовах воєнного стану. Правотворча діяльність в умовах воєнного стану є фундаментом забезпечення стабільності, безпеки та ефективного функціонування державно-правового механізму. Як і будь-яка сфера суспільної діяльності, правотворча діяльність вимагає адаптації до умов воєнного стану, урахування особливостей національної безпеки, правозахисної та правоохоронної практики та міжнародного права. Багато держав стикаються з подібними викликами, впроваджуючи спеціальні законодавчі акти, спрямовані на реагування суспільних відносин в надзвичайних умовах, зокрема воєнного стану. Національна правотворча діяльність в умовах воєнного стану має охоплювати аналіз процесів ухвалення нормативно-правових актів, процедур їх імплементації та правозастосування, де важливим аспектом є збалансування забезпеченням національної безпеки і збереження прав і свобод людини її правові можливості в демократичній, соціальній та правовій державі. З одного боку оперативна реакція держави на воєнні виклики забезпечує правове регулювання і механізм реалізації запроваджених змін, з іншого боку така правотворчість позбавлена законності, об’єктивності, демократизму, системності та науковості. Так прийняття нормативно-правових актів в умовах воєнного стану характеризується спрощенням процедури прийняття законів, розширенням повноважень виконавчої влади, глави держави та їх оперативним реагуванням на виклики. Іншими словами, поспішна процедура створення нормативно-правових актів, не забезпечує їх належну якість, законність та ефективність.
Олена КАЛАШНИК – представник Національної асоціації адвокатів України у Сполучених Штатах Америки, кандидат юридичних наук, адвокат підготувала виступ на тему: «Стандарти професійної етики адвокатів у США та Україні: порівняльно-правовий аналіз». У доповіді навела порівняльний аналіз етичних стандартів адвокатської діяльності різних правових систем: загального права США та континентальної системи права України. особливу увагу приділила питанням конфіденційності, обов’язку правдивості перед судом, ролі адвоката – захисника прав і свобод людини у воєнний час та балансу між інтересами клієнта і публічними інтересами. Навела практичні приклади з американської судової та дисциплінарної практики, що можуть бути корисними для розвитку української адвокатури та правової системи в цілому. Адвокатура США характеризується високим рівнем професійної спеціалізації, значним впливом асоціацій, зокрема (Американської асоціації юристів – ABA), суворими етичними нормами (конфіденційність, уникнення конфлікту інтересів) та прецедентною основою права. Підкреслила, що надання правничих послуг можливе тільки адвокатом, ліцензованим Верховним Судом штату. Кожен окремий штат чи територія США мають власну правову базу надання правничих послуг. Штати створюють і приймають свої правила з урахуванням модельних нормативних актів, розроблених Американською асоціацією адвокатів. Ліцензія адвоката надає право здійснювати діяльність лише в одному штаті, щоб працювати в іншому необхідно складати новий іспит. Наведений досвід і приклади підготовки і окремих аспектів діяльності адвокатів в США надав можливість нам познайомитися з передовими світовими правничими практиками, які можна використати при підготовці майбутніх юристів, а можливо і запровадити в національних стандартах для здобувачів вищої освіти та формування ефективної професійної правничої допомоги.
Андрій ЧЕРНЕГА – доцент кафедри публічного права Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка, розповів про стан захисту права на одноразову грошову допомогу військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до офіційних звітів омбудсмана та судової практики (2023-2025 рр.). Доповідь підготовлена у співавторстві з Максимом ПРОХОРЕНКОМ – студентом ІІ курсу Факультету права та міжнародних відносин Університету Грінченка. Війна, розв’язана московією проти України, триває одинадцятий рік. Моніторингові дані Уповноваженого та судова практика за 2023-2025 рр. підтверджують зростання кількості звернень та виявлених проблем у процедурі призначення й виплат. За даними Міністерства оборони України, з початку повномасштабного вторгнення, понад 60 % заяв на виплату одноразової грошової допомоги (ОГД) розглядаються та задовольняються протягом перших шести місяців, близько 15 % справ потребують уточнення документів, а відмови складають 5-7 % із середньою успішністю оскаржень 65-70 %. Основними причинами затримок є неповний комплект документів, шо становить 38 %, помилки в оформленні – 25%, відсутність підтвердження зв’язку смерті з військовою службою – 18 %, розбіжності персональних даних – 12 % та інші фактори 7 %. В свою чергу, законодавство у сфері соціального захисту військових та членів їхніх сімей зазнало суттєвої еволюції: лютому 2022 року – було встановлено базовий розмір ОГД у 15 млн грн; січень 2023 року – затверджено детальний порядок призначення допомоги; червень 2024 року – запроваджено інститут особистого розпорядження військовика; листопад 2024 року – уточнено коло осіб, які мають право на ОГД; січень 2025 року – удосконалено процедуру виплат у спеціальних випадках. Відповідні зміни спрямовані на формування збалансованої системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей. Офіційні звіти Омбудсмана з 2023 по 2025 рр. свідчать про численні випадки недотримання вимог Наказу № 45 з боку командування військових частин, посадових осіб ТЦК та СП, а також окремих структурних підрозділів Міністерства оборони України, що спричинили системні труднощі у реалізації права на ОГД: затримки в передачі документів, бездіяльність або зволікання ТЦК та СП, тривала паперова комунікація, недостатнє інформування членів родин загиблих, перекладання обов’язків на родини. Часто перші виплати надходять лише через 8-10 місяців, що негативно впливає на соціальні права родин загиблих. Така затримка демонструє критичні проблеми у розгляді пакету документів, унаслідок чого частина родичів загиблих військових, переважно осіб похилого віку, не дожила до моменту отримання передбаченої законом допомоги. Завдяки втручанню Омбудсмана у 2023 році було поновлено право 47 родин на 705 млн грн, а у 2024 році – 169 родин. У 2025 році кількість звернень щодо ОГД залишалася значною: за 2024 рік – 1033, за перші три місяці 2025 р. – 843, із основними проблемами затримок та складнощами призначення допомоги. Аналіз звернень та судової практики підтверджує системні порушення у механізмах призначення ОГД. Верховний Суд у справах № 280/2822/23, № 160/14225/23, № 280/9248/23 та № 120/17960/23 захищав права дітей загиблих, фактичних партнерів та родин військових на отримання ОГД, відхиляючи формальні обмеження щодо строків подання заяв, неповноти документів та адміністративних перешкод. Суд наголошує, що право на ОГД не може залежати від технічних чи процедурних бар’єрів і має забезпечуватися навіть при об’єктивних причинах пропуску строків.
Усі доповіді заслуговують на їх висвітлення, власне що і буде зроблено коли вийде друком Збірник наукових праць за результатами проведеної конференції. Слід відмітити досить актуальні і потужні теми, що піднімалися на конференції і стосуються: правового режиму тимчасово окупованих територій; обмеження прав і свобод людини і громадянина в умовах воєнного стану; реалізації права на освіту в умовах воєнного стану; питання множинного громадянства в Україні; правового регулювання мобілізації в Україні, особливостей правового статусу ВПО станом на 12-й рік війни; правового статусу військовополонених: національний та міжнародний аспекти; стану війни та правового режиму воєнного стану: правова характеристика; екологічної безпеки в умовах воєнного стану в Україні; забезпечення права на свободу слова в умовах воєнного стану тощо.
Захід завершився спільною фотосесією та врученням сертифікатів. Очікуємо на публікацію у березні-квітні 2026 року Збірника наукових праць, який буде доступний також і в електронному форматі на сторінці кафедри публічного права.
