30 квітня 2024 року до студентів-правників, в рамках практико-орієнтованого навчання завітали Тетяна БОГДАНЕВИЧ – головною науковою співробітницею Національної школи суддів України, доктор філософії у галузі знань «Право» та Богдан КУШНІР – заступник Голови Комітету, адвокат, керуючий партнер АО «Правозахисна асоціація «Аргумент», голова Комітету з питань адвокатської практики Національної асоціації адвокатів України, керівник ГО «АдвоБат».
Звертаючись до студентів Тетяна БОГДАНЕВИЧ розповіла про особливості судової реформи та перспективи її втілення в життя, особливості добору суддів на вакантні посади та їх переміщення, зокрема процес проходження кваліфікаційних іспитів та їх оцінювання. Оцінка ефективності судової системи в Україні в 2023 році становила 2,73 бали за 5-бальною шкалою. Такі результати «Судового індексу», що визначається Європейською Бізнес Асоціацією за результатами опитування представників компаній-членів Асоціації, були представлені під час експертного обговорення «Судова реформа в Україні: що нового» 19 грудня 2023 року. Судовий індекс складається з трьох рівнозначних компонентів: оцінки рівня довіри до судової системи СЕО компаній – членів ЕВА, який наприкінці 2023 року становив 2,17 балів, оцінки неупередженості судової системи – 2,88 та середньої оцінки семи факторів організації та діяльності судової системи – 3,13 балів. Розроблено нову концепцію стратегії судової реформи на 2024-2027 роки, оскільки дія попередньої завершилася 2023 року. Судова реформа 2024 року в Україні сконцентрована на оновленні кадрів, підвищенні доброчесності та імплементації євроінтеграційних зобов'язань (зокрема, у рамках Ukraine Facility), з акцентом на відновлення роботи після ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва, створення нового Вищого адміністративного суду та проведення конкурсів на вакансії, на розробці Стратегії розвитку системи правосуддя до 2029 року. Ключові виклики сконцентровані на забезпеченні незалежності суддів, подоланні кадрового дефіциту, утвердження ефективного правосуддя в умовах воєнного стану.
Добір суддів стартував наприкінці 2023 – на початку 2024 року, коли Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС України) відновила кваліфікаційне оцінювання та оголосила про добір на посади суддів місцевих судів, щоб наповнити систему новими кадрами, з особливостями, як подання документів через електронну систему з 1 травня 2024 року та плануванням іспиту на літо 2025 року. Заступник Голови Комісії Руслан Сидорович поінформував, що Комісія завершила процедури, які були розпочаті попереднім складом, зокрема добір кандидатів на посаду судді, який стартував у 2017 році. «Перевіривши практичні завдання 368 кандидатів, затвердивши рейтинг та резерви на заміщення вакантних посад суддів у місцевих судах, Комісія у вересні 2023 року оголосила конкурс на 560 вакантних посад. Було визначено переможців конкурсу та 23 січня 2024 року розпочато з ними співбесіди. У підсумку 390 кандидатів рекомендовано призначити на посаду судді (29 – в адміністративні суди, 26 – у господарські суди та 335 у загальні суди)». Також Комісія завершила два конкурси, оголошені у 2019 році (на 35 вакантних посад у місцевих судах та 7 посад у судах Донеччини та Луганщини). За їх результатами було рекомендовано призначити на посаду судді 21 та 5 кандидатів відповідно. ВККС України сформувала два допоміжні органи – Громадську раду доброчесності (ГРД) від 14 серпня 2023року та Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ) від 29 квітня 2024 року. Поновлення роботи ГРД дало змогу відновити процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів. Обрання ГРМЕ – важлива складова процедури конкурсу до Вищого антикорупційного суду. Два важливі конкурси, які у 2023 році розпочала Комісія, – це конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах та конкурс на зайняття 25 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду. Участь у них взяли судді, адвокати, науковці та особи, які мають сукупний стаж роботи щонайменше 7 років у сфері права. Для участі у конкурсі в апеляційні суди звернулось 2076 кандидатів. За результатами перевірки поданих документів 1840 кандидатів допущено до участі в конкурсі, 203 – відмовлено, а 33 – припинили участь.
Другий в історії України конкурс до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) було оголошено Комісією 23 листопада 2023 року. 1 березня 2024 року Комісія розпочала приймання документів від кандидатів на зайняття 25 вакантних посад суддів ВАКС (15 посад суддів першої інстанції та 10 – Апеляційної палати). Загалом 238 кандидатів подали через електронний кабінет документи для участі в конкурсі. З них 153 кандидати виявили бажання обійняти посаду у ВАКС як першій інстанції, а 85 – в Апеляційній палаті. За результатами перевірки документів участь у конкурсі продовжують 160 кандидатів (100 – в першу інстанцію, 60 – в апеляцію). З метою встановлення відповідності кандидатів на посади суддів ВАКС критеріям професійної етики та доброчесності до роботи Комісії долучається Громадська рада міжнародних експертів у складі шістьох іноземних фахівців у сфері права. Комісія спільно з ГРД відновила кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Пройшли цю процедуру 105 суддів, з них 84 судді було визнано такими, що відповідають займаній посаді, 21 – таким, що не відповідає. Від кваліфікаційного оцінювання відмовились 2 судді, стосовно 19 – процедура припинена у зв’язку зі звільненням. В планах Комісії завершити влітку оцінювання «суддів-п’ятирічок», щоб наповнити систему професійними і доброчесними суддями, чого, власне, очікує від нас суспільство. Аби оптимізувати свою діяльність та ефективно використовувати бюджетні ресурси Комісія запровадила подання документів на конкурси через електронну систему.
Взагалі за добір суддів відповідали оновлені Закон України «Про судоустрій та статус суддів» (2016 року) та «Порядок складення відбіркового іспиту та методика оцінювання його результатів», затверджений рішенням ВКК суддів України від 10 квітня 2017 року № 33/зп-17 і «Положення про складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів на посаду судді», затверджене рішенням ВКК суддів України від 03 жовтня 2018 року № 211/зп-18. Відповідні підзаконні акти застаріли і Комісія напрацювала проєкт нового «Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів», яке має бути затверджене вже у червні 2024 року. Майбутнє Положення визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв’язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду. Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та когнітивними показниками, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно наслідкові зв’язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак) та вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації). Окрім когнітивних здібностей кандидати у судді мають здати екзамени на знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації. Кандидати на посаду судді місцевого суду, які не є суддями, спочатку мають скласти тестування когнітивних здібностей; потім тестування знань з історії української державності; а вже потім тестування загальних знань у сфері права та спеціалізації місцевого адміністративного та господарського суду, місцевого загального суду та виконання практичних завдань із відповідної спеціалізації. За результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу. Результати іспитів оцінюються Комісією за бальною шкалою. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо. Максимально можливий бал на кожному етапі іспиту становитиме від 40 до 150 балів, наприклад тестування когнітивних здібностей – 60 балів, тестування знань з історії української державності – 40. Результати іспиту затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті. Щодо кандидатів на посаду судді місцевого суду, які успішно склали іспит, набрали прохідний бал, успішно пройшли спеціальну перевірку та склали тестування особистих морально-психологічних якостей (у разі проведення такого тестування) – Комісією складається та затверджується Рейтинг, що визначається відповідно до загальної кількості набраних учасниками балів від більшого до меншого. З кандидатів які набрали менший бал формується Резерв. Строк перебування в Резерві – два роки з дня зарахування, якщо немає підстав для виключення особи з Резерву. Рейтинг і Резерв оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії.
Богдан КУШНІР – нові виклики правничої допомоги під час війни характеризуються масовими запитами вирішення військових справ (щодо порушення правил мобілізації, захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей, встановлення або відновлення правового статусу ВПО, тощо), зростання тиску на адвокатів, необхідність надання допомоги постраждалим від воєнних злочинів та адаптацію до цифрових інструментів та обмежень воєнного стану, що вимагає гнучкості, спеціалізації та посилення гарантій незалежності адвокатури. Адвокати, які беруть участь у справах про воєнні злочини, колабораційну діяльність чи інших чутливих категорій справ, часто зазнають підвищеного емоційного, професійного, а інколи й фізичного тиску. Такі умови створюють ризики для права на справедливий суд, підривають засади змагальності та ставлять під сумнів здатність адвокатури здійснювати захист прав людини. З метою реалізації та захисту гарантій адвокатської діяльності (ст.23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», 2012 року та положень ст.59, 131-2 Конституції України) в системі адвокатури діє інститут захисту прав адвокатів, відповідний Комітет (зокрема при НААУ або Раді адвокатів Київської області), як постійно діючий орган самоврядування, який забезпечує гарантії професійної діяльності, захищає права адвокатів, опрацьовує звернення щодо їх порушення та здійснює представництво інтересів у правоохоронних органах та судах. Військова агресія з боку рф вплинула не лише на професійну правничу діяльність адвокатів, але й на їх особисте життя, організацію діяльності з боку НААУ, що зосереджена в забезпеченні незалежності кожного її члена та створенні сприятливих умов для здійснення професійної діяльності, тому на період запровадження воєнного стану, керівний орган адвокатури працює дистанційно.
Особливу роль адвокатура відіграє у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги. Відповідний інститут, сьогодні підданий суттєвим змінам. Зокрема, основний тягар роботи виконують Центри з надання безоплатної правничої допомоги, що утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Міністерством юстиції України за пропозицією Координаційного центру з надання правничої допомоги з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної правничої допомоги і є територіальними відділеннями Координаційного центру (Січових стрільців, 73). Так наприклад в місті Києві діють Північний міжрегіональний (Правобережний) та Лівобережний (південно-східний) центри з надання безоплатної правничої допомоги, бюро правової допомоги та офіси. В них задіяно близько двох тисяч адвокатів, станом на травень 2023 року в системі БПД були задіяні 1723 адвокати. Сьогодні стоїть гостро питання посилення співпраці органів державної влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів у сфері правосуддя, забезпечення доступу до правової допомоги вразливим категоріям населення, реформування системи безоплатної правничої допомоги, інтеграцію міжнародних стандартів у правову систему України та посилення взаємодії на місцях. Під час війни доступ до правосуддя та правничої допомоги (в тому числі безоплатної) має вирішальне значення для запобігання порушенням та забезпечення справедливості, втілення в життя принципів верховенства права та законності. Держава, в межах питання доступу до справедливого суду і захисту прав людини, контексті євроінтеграції України під час війни, має гарантувати захист, в першу чергу, постраждалих від військової агресії та її наслідків, жахливих злочинів путінського режиму. І тут правоохоронні і правозахисні органи, інституції мають діяти злагоджено і одностайно з повною координацією зусиль для досягнення спільної мети – захисту прав і свобод людини, збереження її життя і гідності.
